КЛАСИФІКАЦІЯ КОНКУРЕНТНИХ СТРАТЕГІЙ ЗА ІНШИМИ КРИТЕРІЯМИ
13-12-2011, 15:49

 (голосів: 3)

Предмет: Стратегія підприємства

     Однією із складових ділової стратегії підприємства є стратегія конкуренції, яка охоплює залучення клієнтів, ведення конкурентної боротьби і посилення своєї позиції на ринку. Конкурентна стратегія компанії передбачає наступальні та оборонні дії, вибір яких залежить від ситуації на ринку. Крім того, стратегії підприємства класифікують з огляду на їх конкурентний статус, а також конкурентні ситуації на підприємствах і в галузі (табл. 1.1).

 

Класифікація конкурентних стратегій табл.1.1.

Типи

стратегій

Види стратегій

1

2

Класифікація стратегій підприємств залежно від ситуації на ринку

Стратеги

наступу

—   Ди, спрямовані на протистояння сильним сторонам конкурента або перевищення їх;

—   ди, спрямовані на використання слабкостей конкурента;

—   одночасний «наступ на кількох фронтах»;

—   захоплення вільного простору;

—   «партизанська війна»;

—  випереджальні удари

Стратеги

захисту

—   Розширення номенклатури продукції з метою захоплення вільних ніш на ринку;

—   пропонування за нижчими цінами товарів подібних за споживчими характеристиками до товарів конкурентів;

—   відмова від взаємодії з постачальниками, які працюють з конкурентами;

—   постійне контролювання ТЬварів і дій конкурентів;

■— патентування альтернативних технологій

Стратеги

диверси

фікацп

—   Стратегія входження в нову галузь («з нуля», спільне підприємство);

—   стратегія диверсифікації у споріднені галузі;

—   стратегія диверсифікації у неспоріднені галузі;

—   стратегія згортання (стратегія згортання бізнесу, стратегія часткового згортання) і ліквідації;

—   стратегія реструктуризації;

—   стратегія відновлення (зміни цін; переорієнтація; розроблення нового товару; раціоналізація асортименту товарів; зосередження на продажу і рекламі);

—   стратегія економи;

—   стратегія багатонаціональної диверсифікації

 

 

Продовження табл.1.1.

1

2

Стратеги

вертикальної

інтеграції

—   Інтеграція «вперед» (спрямованість на споживачів);

—   інтеграція «назад» (спрямованість на постачальників)

Класифікація стратегій підприємств з різним конкурентним статусом

Стратегії

лідерів

галузі

—   Стратегія постійного наступу;

—   стратегія захисту і посилення позицій;

—   стратегія стосовно фірм, які переслідують лідера

Стратеги підприємств, що перебу­вають на другорядних ролях

—   Стратегія вільної ніші,

—   стратегія діяльності у вузькій сфері або в обмеженому сегменті ринку за рахунок унікальності продукції;

—   стратегія «послідовника»;

—   стратегія «зростання за рахунок придбання»;

—   стратегія характерного іміджу

Стратеги

слабких

підприємств

—   Стратегія кругового наступу,

—   стратегія оборони та зміцнення позицій;

—   стратегія негайного відступу;

—   стратегія «збору врожаю»

Стратеги відновлення у кризових ситуаціях

—   Перегляд поточної стратеги,

—   застосування заходів, спрямованих на підвищення доходів,

—   послідовне зниження витрат;

—   продаж частини активів

Класифікація стратегій підприємств для певних конкурентних ситуацій в галузі

Стратеги конкуренції в нових галузях

—   Використання конкурентних стратегій, орієн­тованих на низькі витрати або на диференціацію;

—   вдосконалення технологічного процесу, по­ліпшення якості продукції, розроблення приваб­ливих для споживачів характеристик товарів;

—   зниження цін з метою залучення покупців, чутливих до змін цін

Стратеги конкуренції в галузях, які

перебувають на стадії зрілості

—  Вдосконалення виробничого процесу;

—   скорочення витрат,

—   інтенсифікація зусиль щодо стимулювання продажу,

—   розширення інтернаціоналізації;

—   придбання фірм конкурентів за низькими цінами

Стратеги для підприємств галузей, що перебувають у стані стагнації або спаду

—   Фокусування на сегментах галузі, які динамічно розвиваються,

—  диференціація на основі поліпшення якості продукції та інновацій,

—   забезпечення найменших витрат порівняно з іншими підприємствами галузі

 

Закінчення табл.1.1

1

, 2

Стратеги конкуренції в роздріб­нених галузях

—   Забезпечення низьких витрат;

—   збільшення кількості вигід для споживача шляхом інтеграції;

—   спеціалізація на виді товару;

—   спеціалізація на типі споживача;

—   фокусування на конкретних географічних районах

Стратеги

конкуренції

на

міжнародних

ринках

—   Багатонаціональні стратеги (орієнтація на специфіку різних національних ринків);

—   глобальні стратеги низьких витрат, диференціації, фокусування

     Вибір конкретної стратегії або їх комбінації залежить від місії, цілей підприємства та особливостей ринкової ситуації. Наприклад, одночасно з наступальними та оборонними стратегіями підприємство може орієнтувати свою діяльність і на стратегію вертикальної інтеграції — до постачальників (назад) чи до споживачів (уперед), тобто діяти відповідно зворотній і прямій інтеграції. Вертикальна інтеграція розширює сферу діяльності підприємства на всіх етапах створення цінностей, оскільки підприємство намагається створювати необхідні для виробничого процесу товари і послуги самостійно, не купуючи їх на ринку в інших підприємств. Стратегія вертикальної інтеграції виправдана, якщо підприємство дбає про підвищення своєї рентабельності, контролюючи стратегічно важливі етапи виробництва і збуту продукції. Це сприяє об’єднанню зусиль підрозділів, що працюють на різних етапах виробничого процесу. Вертикальна інтеграція може бути цілковитою, частковою (одну частину продукції підприємство виготовляє самостійно, іншу — закуповує на стороні) або реалізовуватися як квазинтеграція (лат. quasi — ніби, майже і integratio — поповнення) — створення альянсів, зацікавлених в інтеграції підприємств без зміни прав власності.

     Зворотня інтеграція забезпечує зниження витрат на великих виробництвах завдяки ефекту масштабу, оскільки підприємство підпорядковує своїм інтересам можливості постачальників, тобто здобуває чи встановлює контроль над джерелами сировини, виробництвом комплектуючих виробів, напівфабрикатів. її стратегією можуть бути захист важливого джерела сировини, доступ до важливої для базової діяльності технологи. За прямої інтеграції підприємство приєднує функції, які виконували раніше дистриб’ютори (транспортні, сервісні служби, канали збуту та ін.)- Мотивацією при цьому є забезпечення контролю над збутом продукції, іноді — бажання краще знати своїх споживачів. До вертикальної інтеграції вдаються підприємства, які займають сильну конкурентну позицію у привабливій галузі, реалізуючи її за рахунок мобілізації внутрішніх і зовнішніх факторів. Прикладом вертикальної інтеграції можна вважати організацію виробничого процесу (на вході якого була залізна руда, на виході — автомобіль) на одному із заводів компанії Ford. Хімічна компанія Du Pont обрала стратегію зворотної вертикальної інтеграції, придбавши видобувне підприємство для задоволення потреб у нафті.

     Умови ринку дають змогу навіть близьким конкурентам уникати використання однакових стратегій: одні обирають шлях зниження витрат, другі диференціюють товари або послуги, треті — шлях обслуговування ринкових ніш або задоволення вузькоспецифічних потреб покупців. Є підприємства, що конкурують локально, регіонально або глобально. Все це свідчить, що вибір стратегії повинен бути обґрунтованим, максимально відповідати специфіці підприємства, конкурентного середовища.

Різноманітність класифікації стратегій підприємств свідчить про багато напрямів (типові стратегії) і шляхів (конкретизовані стратегії) підприємницької діяльності. А кожна стратегія реалізується на різних підприємствах з певними особливостями, набуває специфічних ознак.

Переглянуто: 1223
Коментарів: 0

Коментарі:

Залишити коментар