ЕФЕКТИВНІСТЬ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
12-07-2011, 21:37

 (голосів: 3)

Предмет: Банківська справа

   Фінансова криза не оминула і Україну, значно погіршивши та похитнувши стан економіки в цілому та значною мірою похитнувши стабільність національної грошової одиниці. Це свідчить про те, що дослідження та аналіз грошово-кредитної політики НБУ на сьогодні визивають неабиякий резонанс в українському суспільстві, тому що саме грошово-кредитна політика і чинить вплив на розвиток фінансової системи країни. Проаналізуємо зміну кожного елемента грошово-кредитної політики НБУ за останні роки.

   Вітчизняна практика використання механізму мінімальних резервних вимог свідчить про зміну жорсткої політики Національного банку в застосуванні цього інструмента на більш помірковану та зважену. Вона виявляється у зменшенні норм обов'язкового резервування в регулюванні ліквідності та посилення ролі більш гнучких інструментів, зокрема, рефінансування та процентної політики; постійному удосконаленні внутрішніх важелів регулювання механізму обов'язкового резервування ( змінилася з 7 % у 2004 до 0% у національній валюті з початку 2009).

    Основним інструментом процентної політики є встановлення облікової ставки НБУ, що з кінця 2005 знизилася з 9, 5% до 7,75% - на вересень 2010 року, що повинно позитивно позначитися на зниженні депозитних та кредитних ставок банків, підвищенні доступності кредитів суб'єктам економіки, зростанні довіри до банківської системи та зниженні інфляційних процесів у країні [1].

   Щодо операцій з цінними паперами, то НБУ переважно здійснює операції з облігаціями внутрішньодержавної позики. Усього з початку 2010 року Міністерство фінансів України здійснило розміщення ОВДП (з урахуванням ОВДП, що випущені для рекапіталізації банків і погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість) на загальну суму 60652,9 млн. грн. У жовтні випуск ОВДП для погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість і випуск ОВДП для рекапіталізації банків не здійснювалися.

Середньозважена дохідність ОВДП за результатами проведення аукціонів з їх первинного розміщення у жовтні становила 7,9% річних (з початку року - 12,88% річних). Середньозважена дохідність ОВДП з урахуванням ОВДП, випущених для рекапіталізації банків і погашення простроченої заборгованості з податку на додану вартість, з початку року становила 10,52% [1].

   Основними показниками, які характеризують валютно-курсову політику, є динаміка валютного курсу національної грошової одиниці та стан валютних резервів центрального банку держави.

   Динаміка валютного курсу гривні по відношенню до світової валюти дол. США ( в 2008 - різке зростання від стабільних 5, 05 грн. за останні три роки до 7, 7 грн., що у 2009 сягнуло апогею, досягнувши 7, 98 грн., у 2010 тримаючи позицію на 7, 91 грн.) свідчить про нестабільність національної грошової одиниці і завдання тяжкого удару фінансовій системі країни світовою кризою. Якщо казати про золотовалютні резерви, то треба зазначити, що в 2008 р. вони сягнули майже 190 млрд. грн. (порівнюючи з доходом Держбюджетом - 169, 4 млрд. грн., а план на весь 2008 р. передбачав доходну частину держбюджету в розмірі 228,3 млрд грн.). Зрозуміло, що правління НБУ, резервуючи на той час 83,3% держбюджету, перейшло всі розумні межі. Якщо при цьому взяти до уваги, що річний ВВП у 2010 р. сягає лише близько 144 млрд доларів США, то дивує те, як НБУ (при такому мізерному національному доході, який кратно, а саме в десятки разів менший від переважної більшості європейських держав) фактично "омертвляє" у валютних запасах велечезні обсяги іноземної валюти, тим самим "заморожуючи" кровоносну систему економіки країни, а саме ЇЇ реальні обігові фінансові активи. Наразі необхідно зауважити, що після початку світової фінансової кризи Нацбанк опублікував дані про суттєве зменшення валютного резерву. Так, станом на січень 2009 р. вони становили 28 млрд доларів США, а в квітні 2009 р. вони вже дорівнювали 23,7 млрд доларів (Див.: Бюлетень Національного банку України. . — 2009. — № 6. — С. 67). Таким чином, центральний банк офіційно зафіксував зменшення валютних резервів майже на 14 млрд доларів, хоча при цьому на терени України не надійшло) жодного цента [2].

   Отже, позиція державних фінансів послабилася, рівень інфляції, незважаючи на низхідний тренд, залишається одним із найвищих, обсяги банківських кредитів застигли на незмінному рівні під тиском з боку непрацюючих позик, оскільки банки намагаються уникати підвищеного ризику, а зовнішнє фінансування залишається жорстко обмеженим, причому на середньотермінову перспективу припадають суттєві суми виплат за зовнішніми боргами.

Методи регулювання і впливу НБУ на грошовий ринок потребують реформування, і найдоцільнішим шляхом проведення цього процесу є впровадження режиму таргетування інфляції і впровадження нової стратегії грошово-кредитної політики.

   Однією з основних умов введення режиму таргетування інфляції є впровадження плаваючого валютного курсу. Однак, існує ряд факторів, які вимагають від Національного банку України підтримки відносної стабільності курсу гривні, що, у свою чергу, потребує подальшого здійснення інтервенцій на валютному ринку.

   вирішення цих питань повинно відбуватися поетапно, в комплексі зі структурними реформами. При цьому монетарна стратегія, яка ґрунтується на ціновій стабільності, є їх невід'ємною складовою. Тому, з метою збереження адекватності грошово-кредитної політики, економічним перетворенням пропонується механізм поетапного переходу до використання інфляційного орієнтира як головної цілі грошово-кредитної політики.

   Перший етап повинен полягати в запровадженні «спрощеного» режиму таргетування інфляції. Цей режим є перехідним і за цей період повинні бути створені необхідні передумови для запровадження монетарної стратегії, метою якої буде цінова стабільність.

   Ціллю другого етапу є перехід до режиму повного таргетування інфляції. Для цього необхідним є проведення наступних заходів:

   - заява про перехід до повного таргетування інфляції у стратегічному документі НБУ, в якому проголошувалося про середньострокові цілі грошово-кредитної політики з зазначенням технічних параметрів впровадженого режиму: цілі, горизонту;

   - здійснення валютних інтервенції лише з метою врегулювання значної волатильності обмінного курсу (за думкою Стельмаха В. С.).

 

   Список використаних джерел: 

   1.Аналіз проведений на основі даних статистичного бюлетня НБУ.[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/

   2.Матіос А. А., Ковальчук А. М. Щодо формування й застосування золотовалютних резервів в Україні та світі/А. А. Матіос, А. М Ковальчук// Вісник прокуратури - 2010. -№1[Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://tsn.ua/analitika/shchodo-formuvannya-i-zastosuvannya-zolotovalyutnih-rezerviv-v- ukrayini-ta- sviti. html.

 

Переглянуто: 2658
Коментарів: 0

Коментарі:

Залишити коментар